приєднувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
приєднати — див. приєднувати … Український тлумачний словник
приєднування — я, с. Дія за знач. приєднувати … Український тлумачний словник
з'єднувати — ую, уєш, недок., з єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Збирати в один колектив, гурт і т. ін.; об єднувати, згуртовувати. || Збирати разом, докупи, складаючи, зливаючи, створювати одне ціле. || перен. Зв язувати кого небудь із кимось певними… … Український тлумачний словник
від'єднувати — ую, уєш, недок., від єдна/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Відокремлювати що небудь приєднане … Український тлумачний словник
поприєднувати — ую, уєш, док. Приєднати багато чого небудь … Український тлумачний словник
приворочати — приєднувати, підкоряти, привертати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
відновлювати — юю, юєш і відновля/ти, я/ю, я/єш, недок., віднови/ти, овлю/, о/виш; мн. відно/влять; док., перех. 1) Надавати попереднього вигляду чому небудь пошкодженому, зіпсованому, зруйнованому; приводити до попереднього стану; поновлювати. || Установлювати … Український тлумачний словник
приковувати — ую, уєш, недок., прикува/ти і рідко прику/ти, ую/, ує/ш, док., перех. 1) Куючи, приєднувати метал до металу. || Міцно прибивати що небудь металеве до чогось. || перен. Приморожувати що небудь до чогось. 2) Приєднувати кого , що небудь до чогось… … Український тлумачний словник
збирати — а/ю, а/єш, недок., зібра/ти, зберу/, збере/ш, док., перех. 1) Складати що небудь докупи, в одне місце. || Складаючи що небудь, брати з собою. || в що, на що. Поміщати куди небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів. 2) Скликати,… … Український тлумачний словник
